Що таке кардіостимулятор?

Кардіостимулятор – це невеликий пристрій розміром із сірникову коробку або менше, вагою від 20 до 50 грам, який встановлюється людині з метою відновлення та нормалізації порушень ритму серця.

Кардіостимулятор складається з двох частин:

Генератор імпульсів. У цьому невеличкому металевому контейнері міститься акумулятор і електрична схема, яка контролює швидкість електричних імпульсів, що посилаються до серця.

Електроди. Це гнучкі ізольовані проводи (від одного до трьох), у яких один кінець під’єднаний до генератора імпульсів, а інший – розміщений всередині однієї з камер серця. Завдяки їм, електричні імпульси доставляються до серця. Вони також сприймають електричну активність серця і передають цю інформацію назад генератору імпульсів.

кардіостимулятор

Як же працює штучний водій ритму?

Практично всі сучасні кардіостимулятори працюють на вимогу. Це означає, що їх можна запрограмувати на регулювання швидкості розряду відповідно до потреб вашого організму. Якщо кардіостимулятор відчуває, що серце пропустило удар або б’ється надто повільно, він посилає сигнали з постійною частотою. Якщо він відчуває, що серце б’ється нормально, він не посилає жодних сигналів. Також більшість кардіостимуляторів мають спеціальний датчик, який розпізнає рух тіла або частоту дихання. Це дозволяє їм прискорити швидкість розряду, коли Ви активні.

Види кардіостимуляторів

Залежно від конкретної ситуації може імплантуватись один із наступних видів кардіостимуляторів.

Однокамерний кардіостимулятор. Зазвичай несе електричні імпульси до правого шлуночка серця.

Двокамерний кардіостимулятор. Передає електричні імпульси до правого шлуночка і правого передсердя серця, щоб допомогти контролювати час скорочень між двома камерами.

Трьохкамерний кардіостимулятор (бівентрикулярний). Двошлуночкова кардіостимуляція, яку також називають серцевою ресинхронізуючою терапією, призначена для людей із серцевою недостатністю. Цей тип кардіостимулятора стимулює обидві нижні камери серця (правий і лівий шлуночки) скорочуватися разом, допомагаючи серцю більш ефективно перекачувати кров.

види кардіостимуляторів

Що таке кардіовертер-дефібрилятор?

Імплантовані кардіовертери-дефібрилятори (ІКД) є подібними до звичайних штучних водіїв ритму, оскільки вони також контролюють серцевий ритм. Імплантується ІКД так само, як і кардіостимулятор, однак є одна ключова відмінність: він виявляє небезпечні для життя ритми, щоб нанести рятівний електричний удар. Простіше кажучи, кардіостимулятор — це стійка рука, яка веде ваше серце щодня, а кардіовертер-дефібрилятор — це ангел-охоронець, який готовий убезпечити вас, якщо ваше серцебиття стане небезпечним.

Коли потрібна імплантація кардіостимулятора?

Серце – це м’язовий насос розміром з кулак з чотирма камерами, дві з лівого боку і дві з правого. Верхні камери (праве і ліве передсердя) і нижні камери (правий і лівий шлуночки) працюють завдяки електричній системі серця, підтримуючи серцебиття з відповідною частотою — зазвичай від 60 до 100 ударів на хвилину для дорослих у стані спокою.

електрична система серця

Електрична система серця контролює серцебиття, починаючи з групи спеціальних клітин у верхній частині серця (синусовий вузол) і поширюючись до нижньої, змушуючи його скорочуватися і перекачувати кров.

Старіння, пошкодження серцевого м’яза внаслідок перенесеного інфаркту, прийом деяких ліків і певні генетичні захворювання можуть викликати аномальний серцевий ритм. У таких випадках необхідна імплантація електрокардіостимулятора, адже проблеми з серцевим ритмом можуть викликати труднощі, оскільки серце не в змозі перекачувати достатню кількість крові. Якщо серцевий ритм надто повільний, кров перекачується занадто повільно.

Якщо частота серцевих скорочень занадто швидка або нерегулярна, камери серця не в змозі наповнитися достатньою кількістю крові. Коли організм не отримує достатньої кількості крові, можуть виникати такі симптоми, як:

      • втома
      • запаморочення
      • непритомність
      • біль у грудях

Проблеми при яких необхідно встановлювати кардіостимулятор:

      • Брадикардія (коли серце б’ється занадто повільно)
      • Синдром тахі-браді (характеризується чергуванням прискореного і повільного серцебиття)
      • Блокада серця (коли електричний сигнал затримується або блокується після виходу з вузла синусового вузла)

Можуть бути й інші причини для того, щоб лікар рекомендував імплантацію кардіостимулятора.

Підготовка до встановлення кардіостимулятора (штучного водія ритму)

Перш ніж лікар вирішить, чи потрібен Вам електрокардіостимулятор, буде проведено кілька досліджень, щоб знайти причину нерегулярного серцебиття. Вони можуть включати:

      • Електрокардіограма (ЕКГ) – це швидкий і безболісний тест, що показує електричну активність серця.
      • Холтерівське моніторування – це метод діагностики, який полягає в тривалій реєстрації ЕКГ в умовах щоденної активності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису. Холтерівське моніторування особливо корисно для діагностики проблем з серцебиттям, які виникають у непередбачуваний час.
      • Ехокардіограма. Це неінвазивний тест, що використовує ультразвукові хвилі для візуалізації анатомічних особливостей серця.
      • Стрес-тест. Деякі проблеми з серцем виникають лише під час фізичних навантажень. Для стрес-тесту електрокардіограму роблять до і відразу після ходьби на біговій доріжці або їзди на велотренажері.

Як відбувається імплантація ЕКС?

Процедура триває в середньому 1-2 години. Перед початком операції виконується місцева анестезія, що допомагає провести процедуру безболісно. Через розріз шкіри довжиною 5 см у підключичній ділянці грудної клітини та підключичну вену проводять електроди до серця, які підключаються до пристрою. Далі пристрій імплантується під шкіру. Детальніше з етапами операції можна ознайомитись у відео.

Можливі ускладнення

      • Інфекція в місці, де імплантовано пристрій
      • Набряк, синці або кровотеча в ділянці встановленого кардіостимулятора, особливо якщо Ви приймаєте препарати, що розріджують кров
      • Пошкодження кровоносних судин або нервів поблизу кардіостимулятора
      • Колапс легені (пневмоторакс)
      • Кров у просторі між легенями та грудною стінкою (гемоторакс)
      • Переміщення (зміщення) пристрою або електродів

Особливі настанови

Як довго триває реабілітація?

Найчастіше пацієнти відновлюються вже за декілька днів після імплантації пристрою. Пацієнту рекомендують зменшити кількість рухів плечем на стороні імплантованого пристрою впродовж 6 тижнів. У місці розрізу деякий час одразу після імплантації можуть виникати неприємні відчуття, що з часом зникають.

Чи назавжди встановлюється цей пристрій?

Так, але він потребує заміни, адже акумулятор не можна зарядити повторно. Зазвичай це відбувається кожні 8-12 років. Проте є ситуації коли лікар встановлює тимчасовий кардіостимулятор, коли ймовірність відновлення нормального серцевого ритму дуже висока (після операції на серці, передозуванні ліками тощо).

Як часто треба відвідувати лікаря?

Перший візит призначають через 3 місяці. Лікар перевірить, як працює пристрій. За необхідності змінить налаштування пристрою. Хірургічні втручання вже не передбачаються, для корекції використовується зовнішній прилад. В подальшому потрібно буде приходити раз на 6 місяців.

Коли треба звернутися до лікаря?

  • Якщо в місці розрізу почервоніння, припухлість, виділення з рубця
  • Підвищення температури тіла після виписки
  • Якщо Ви відчуваєте запаморочення, біль у грудній клітині, постійну втому або слабкість

ВАЖЛИВО!

Ви повинні завжди попереджати інших лікарів про імплантований кардіостимулятор, адже це створює ряд обмежень на проведення інших досліджень. Немає протипоказань до проведення таких досліджень як рентгенографія, УЗД, КТ, ЕКГ. Але у разі МРТ треба впевнитися, що вам імплантовано саме МРТ-сумісну систему.

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ

Або залиште номер вашого телефону і ми вам передзвонимо


    Команда Центру кардіохірургії Київської обласної клінічної лікарні

    Сертифікати